МЕНЧИР, РА,

Менчир, ра, м. Раст. Erica. Лв. 98. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 417.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

МЕ́НШІСТЬ, ШОСТИ, →← МЕ́НЧИЙ, А, Е.

T: 107